Автор: The Economist

Це може мати зворотний ефект

Коли три десятиліття тому холодна війна підійшла до розв'язки, Захід намагався стримати своє захоплення великодушністю. «Я не стрибав вгору і вниз Берлінською стіною», — сказав президент Джордж Буш-старший Михайлу Горбачову, останньому радянському лідеру, під час саміту на Мальті в 1989 році. Через кілька місяців держсекретар США Джеймс Бейкер запевнив Горбачова в Москві: «Якщо ми збережемо присутність у Німеччині, яка є частиною НАТО… юрисдикція НАТО не буде розширена… ні на дюйм на схід». Навіть коли 1991 року розпався Радянський Союз, прем'єр-міністр Великобританії Джон Мейджор повторив цю обіцянку. «Ми не говоримо про посилення НАТО», - сказав він.

Детальніше: Погрози Росії Україні навряд чи змусять НАТО відступити
 
Автор: Енн Епплбаум

Путін має рацію в одному: вільний, процвітаючий, демократичний сусід - загроза його автократичному режиму.

Минулого тижня діти кружляли на ковзанці неподалік офісу президента в центрі Києва, а туристи фотографувалися перед засніженими церквами з цибулинними банями. У магазинах, як зазвичай у цей час року, було повно людей, які скуповуються до Нового року і Православного Різдва. Аеропорти були переповнені.

Іншими словами, в українській столиці не відбувалося нічого незвичайного – нічого, окрім планів на випадок можливого вторгнення Росії. Ви не можете побачити їх з ковзанки, але понад 100 000 російських військовослужбовців зібрані навколо кордонів України разом зі зброєю, бойовою технікою, польовими шпиталями та чорноморськими бойовими кораблями.

Детальніше: США наївні щодо Росії. Україна не може собі такого дозволити
 
Автор: Володимир Горбулін

Криза — це завжди ризик. І її фіналом може бути або крах, або поява нового шансу.
Трохи провокаційний футуролог і адепт технологічної сингулярності Реймонд Курцвейл дуже точно зауважив, що еволюційний процес має тенденцію прискорюватися, а його результати, за складністю та можливістю, — змінюються експоненційно. Те, що ми сьогодні спостерігаємо в питаннях розвитку міжнародних відносин на глобальному рівні, дозволяє екстраполювати його тезу й на цю сферу.

Детальніше: Криза довіри: у пошуках нового фундаменту стійких альянсів
 
Автор: Володимир Горбулін

Починаючи з певної точки, повернення вже неможливе. Цієї точки треба досягти. Ф.Кафка

Нині ми перебуваємо у своєрідній переломній точці відносно не тільки конфлікту на Сході України, а й багатьох міжнародних процесів, які, серед іншого, впливають і на логіку розвитку подій української ситуації. Ми з усією очевидністю наближаємося до своєрідної точки біфуркації — якогось нового стану, за яким, можливо, відкриється новий горизонт рішень. Багато в чому це залежить від того, як міжнародні учасники пройдуть цей переломний момент, які висновки для себе зроблять і чи сформують нові стратегії для ситуації, що змінилася. Однак, судячи з усього, знайти рішення для владнання конфлікту в Донбасі без проходження цієї невидимої точки неможливо — її проходження означатиме вихід за межі поточної логіки, а отже — можливість шукати і пропонувати рішення, компроміси, варіанти. Фактично після проходження цієї точки своєрідна "спіраль дій та очікувань" почне стрімко розкручуватися. Цікаво, що у процесі проходження цієї точки перебуває не так Україна, як інші учасники миротворчого процесу — США, Німеччина, Франція і Росія.

Детальніше: Точка біфуркації
 
Донеччина та Луганщина - козацькі землі України