Націоналізм, російський імперіалізм та прагнення визначити історію України

Перша в Європі війна двадцять першого століття сильно пов'язана з минулим. Президент Росії Володимир Путін здійснює дикі вилазки в глибини історії, наполягаючи на тому, що росіяни та українці – це один народ, що Україна ніколи не існувала як суверенна країна, поки більшовики помилково не організували в ній державність, і що територія України – це споконвічно російські землі. У липні 2021 року він опублікував есе, в якому докладно виклав цю точку зору, - роздуту історичну інтерпретацію, яка, як мало хто очікував, призведе до справжньої війни.

Все починається з дегуманізації. Потім настає час убивств.

Страшною зимою 1932-33 років бригади активістів Комуністичної партії ходили від будинку до будинку в українському селі у пошуках їжі. Бригади були з Москви, Києва та Харкова, а також із сіл по сусідству. Вони копали городи, ламали стіни і за допомогою довгих лозин заглядали в димарі в пошуках захованого зерна. Вони стежили за димом із труб, бо це могло означати, що сім'я сховала борошно та пече хліб. Вони забирали домашню худобу і конфісковували розсаду помідорів.

Коли після приходу Гітлера до влади на початку 1933 р. в СРСР тільки-но приглядалися до нього, німецькі дипломати ще мали довіру серед більшовицьких чиновників. Тож саме останні й стали джерелом інформації про кількість жертв в Україні від Голодомору 1932–1933 років, що й було зафіксовано у документах політичного архіву Міністерства закордонних справ Німеччини — від семи до десяти мільйонів. На такій позиції стояла і вся наша еміграція, яка аж до горбачовської перебудови тільки й могла говорити про цей злочин Москви. Тим паче, що й український дослідник зі США Т.Сосновий вважав: ця цифра має становити 7,521 мільйона осіб.