Кремль прагне посилити економічний тиск, аби підірвати іноземну підтримку України
Президент Росії Володимир Путін готується до тривалої війни на виснаження через Україну і невпинно намагатиметься використовувати економічну зброю, таку як блокада експорту українського зерна, щоб послабити підтримку Києва з боку Заходу, вважають представники російської економічної еліти.
Кремль скористався недавніми ознаками нерішучості деяких європейських урядів як свідченням того, що Захід може втратити концентрацію у спробах протистояти вторгненню Росії в Україну, особливо в умовах різкого зростання світових цін на енергоносії після запровадження санкцій проти Москви.
Путін "вважає, що Захід видихнеться", - сказав один добре поінформований російський мільярдер, який говорив за умов анонімності, побоюючись відплати. Путін не очікував спочатку сильної та єдиної реакції Заходу, "але тепер він намагається змінити ситуацію, і вважає, що у довгостроковій перспективі він переможе", - сказав мільярдер. Західні лідери вразливі перед виборчими циклами, і він вважає, що громадська думка може змінитися за один день.
Ембарго на експорт російської нафти морем, оголошене Європейським союзом цього тижня, яке президент Європейської ради Шарль Мішель назвав максимальним "тиском на Росію з метою припинення війни", "не вплине в короткостроковій перспективі", - сказав один російський чиновник, близький до дипломатичних кіл Москви, який також говорив за умов анонімності. "Настрій Кремля такий, що ми не можемо програти - не має значення, якою ціною".
Кремль зазначає, що крок ЄС лише спровокував подальше зростання світових цін на енергоносії, і каже, що буде прагнути перенаправити поставки на ринки Азії, незважаючи на заборону страхування російських поставок, яку також запровадили ЄС та Великобританія.
Населення країн Євросоюзу "відчуває вплив цих санкцій більше, ніж ми", - сказав прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков в інтерв'ю The Washington Post. "Захід робить помилку за помилкою, що призводить до наростання криз, і говорити, що все це відбувається через те, що відбувається в Україні і що робить Путін, неправильно".
Така позиція свідчить, що Кремль вважає, що зможе переграти Захід у боротьбі з наслідками економічних санкцій. У Путіна немає іншого вибору, окрім як продовжувати війну, сподіваючись, що блокада українського зерна "призведе до нестабільності на Близькому Сході і спровокує новий потік біженців", - каже Сергій Гурієв, колишній головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку.
Агресивна позиція Кремля, схоже, відображає мислення Миколи Патрушева, відомого яструба та голови Ради безпеки Росії, який служив разом із Путіним у ленінградському (Санкт-Петербурзькому) КДБ і дедалі більше сприймається як ідеолог жорсткої лінії, який підштовхує Росію до війни в Україні. Він є одним із небагатьох близьких радників з безпеки, які, на думку московських інсайдерів, мають доступ до Путіна. У трьох різко антизахідних інтерв'ю, даних російським газетам після вторгнення, раніше сором'язливий Патрушев заявив, що Європа стоїть на порозі "глибокої економічної та політичної кризи", що інфляція, яка зростає, і падіння рівня життя вже впливають на настрій європейців, і що нова криза мігрантів створить нові загрози безпеці.
"Світ поступово занурюється в безпрецедентну продовольчу кризу. Десятки мільйонів людей в Африці або на Близькому Сході опиняться на межі голодної смерті - з вини Заходу. Щоб вижити, вони бігтимуть до Європи. Я не впевнений, що Європа переживе цю кризу", - сказав Патрушев в одному з інтерв'ю державній "Російській газеті".
В інтерв'ю популярному таблоїду "Аргументи та факти" минулого тижня Патрушев сказав, що Росія "не поспішає вкластися в строки" у своїй військовій кампанії в Україні.
Російські військові поступово досягають успіхів у східному Донбасі, і замість того, щоб прагнути негайної та рішучої битви, Путін вважає, що час на його боці, сказав російський мільярдер. Путін "дуже терпляча людина. Вона може дозволити собі почекати шість-дев'ять місяців", - сказав мільярдер. "Він може контролювати російське суспільство набагато жорсткіше, ніж Захід може контролювати своє суспільство".
За словами економістів і російського чиновника, дипломатичні переговори про умови нафтового ембарго з боку ЄС, що тривали кілька тижнів, були сприйняті Кремлем як ознака послаблення рішучості Заходу. Телефонні дзвінки Путіну у вихідні президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца про шляхи зняття блокади портів України, ймовірно, ще більше зміцнили цю думку. Коли західні лідери дзвонять Путіну і намагаються укласти угоду, "це означає, що він думає, що має важелі впливу", - сказав колишній співробітник американського уряду.
Кремль наполягає на тому, що блокада експорту українського зерна пов'язана з українськими діями в Чорному морі – це твердження заперечується Києвом – тоді як Пєсков заявив, що західні санкції також перешкоджають відправленню зернових вантажів.
Потенційні втрати Росії через заборону ЄС на експорт нафти морем можуть бути мінімальними, каже Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центрального банку Росії, який зараз живе в еміграції в США. Якщо Росія зможе перенаправити весь обсяг морського експорту до Індії та Китаю, то втрати Росії внаслідок заборони можуть становити лише 10 мільярдів доларів, сказав він.
Економічні радники Путіна "скажуть йому, які ймовірні втрати від ембарго, і він буде тихо сміятися", - сказав Алексашенко. "Він не змінить свого курсу".
Ембарго ЄС слід розглядати як "тільки перший крок" у зусиллях позбавлення Кремля валютних надходжень, сказав Едвард Фішман, ад'юнкт-професор міжнародних та громадських відносин Колумбійського університету та колишній співробітник Держдепартаменту.
Декілька нинішніх і колишніх високопосадовців обговорюють пропозиції про те, щоб США і Євросоюз сформували картель і встановили граничну ціну на російську нафту, можливо, на рівні 30 або 40 доларів за барель. За словами Гурієва та Фішмана, цей крок може виявитися ефективнішим, ніж заборона Євросоюзу, і допоможе знизити світові ціни. За їхніми словами, відповідно до цієї пропозиції Сполучені Штати могли б запровадити вторинні санкції проти тих, хто купує російську нафту за ціною, що перевищує ліміт.
Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі вперше висунув ідею створення картелю споживачів нафти на зустрічі з президентом Байденом, а Європейська комісія зараз вивчає пропозицію Драгі щодо потенційного обмеження цін на газ.
Путін заявив, що "економічний бліцкриг" проти Росії провалився, і, на перший погляд, економічний шок був пом'якшений припливом майже 1 мільярда доларів на день від експорту нафти і газу до Європи до введення ембарго ЄС на морську нафту. Завдяки контролю за рухом капіталу та рішенням про те, щоб російські експортери продавали державі половину свого валютного виторгу, рубль зміцнився до довоєнних максимумів.
Але голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна попередила, що повна дія західних санкцій ще не відчувається. Заборона імпорту високих технологій лише починає позначатися, а дефіцит деяких товарів лише починає відчуватися. Інфляція перевищить 20 відсотків, а Росія зіткнулася з найглибшою рецесією за останні 30 років. Спроба Путіна захистити населення від інфляції, що оцінюється у 18 відсотків, шляхом розпорядження про 10-відсоткове підвищення пенсій та мінімального розміру оплати праці не вдалася.
Оскільки ризики зростають для всіх сторін, "це буде війна на виснаження з економічної, політичної та моральної точок зору", - сказав російський урядовець. За його словами, "всі чекають на осінь", коли вплив санкцій буде найбільш сильним.
Поки що, однак, враховуючи, що, за оцінками президента України Володимира Зеленського, Києву потрібна допомога у розмірі 7 мільярдів доларів на місяць тільки для підтримки життєдіяльності країни, Путін, схоже, робить ставку на те, що Захід моргне першим, сказав колишній співробітник американського уряду. Мета Путіна "підпорядкувати собі Україну і зрештою встановити російський прапор у Києві не змінилася".
Джерело: The Washington Post
