Автор: Володимир Сергійчук

Коли після приходу Гітлера до влади на початку 1933 р. в СРСР тільки-но приглядалися до нього, німецькі дипломати ще мали довіру серед більшовицьких чиновників. Тож саме останні й стали джерелом інформації про кількість жертв в Україні від Голодомору 1932–1933 років, що й було зафіксовано у документах політичного архіву Міністерства закордонних справ Німеччини — від семи до десяти мільйонів. На такій позиції стояла і вся наша еміграція, яка аж до горбачовської перебудови тільки й могла говорити про цей злочин Москви. Тим паче, що й український дослідник зі США Т.Сосновий вважав: ця цифра має становити 7,521 мільйона осіб.

Детальніше: 1932–1933: від семи до десяти мільйонів жертв
 
Автор: Наталія Міняйло

На початку грудня в місті Умані на Черкащині офіційно відкрили пам'ятний меморіал на честь ватажків Коліївщини Івана Гонти та Максима Залізняка.

- Як вчений протягом ось уже більше двадцяти років вивчаю різні питання козацького та гайдамацького рухів на Правобережній Україні у XVIII столітті, - розповідає історик Тарас Чухліб. - Весною 1768 року Максим Залізняк та його сподвижники розпочали одне з найбільших тогочасних повстань нижчих та середніх станів у Східній Європі, що отримало назву Коліївщини. Це повстання мало з одного боку національно-визвольне, а з іншого – соціальне та релігійне спрямування. Його ватажки закликали українське населення до визволення з-під іноземної влади Корони Польської, звільнення від економічного гніту місцевих панів, орендарів та лихварів, а також відновлення повноцінного існування Православної Церкви на Київщині і Черкащині.

Детальніше: "Максим Залізняк та Іван Гонта боролися за свободу свого народу" - історик Тарас Чухліб
 
Автор: Микола Олександрів

«А позаду Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку,

Необачний».

(Народна пісня)

24 квітня 2014 року в окупованому Російською Федерацією місті Севастополі були демонтовані два пам’ятники – на честь десятиліття Військово-морських сил України та гетьманові Сагайдачному. В.О. губернатора міста, Сергій Міняйло, так прокоментував це своє рішення: «Севастополь, це гордість російських моряків… інших моряків тут споконвіку не було. Тому я хочу встановити справедливість».

Детальніше: Як Сагайдачний Москву врятував
 
Автор: Сергій Павленко

Інтерв'ю з відомим українським істориком Тарасом Чухлібом.

— Тарасе Васильовичу, у щойно виданій книзі, присвяченій історії Донеччини та Луганщини, ви стверджуєте, що ці малозаселені степовими кочівниками землі першими почали освоювати українські козаки та селяни. Утім московські царі посилали сюди своїх осадників. Через те росіяни вважають її своєю?

— Територія сучасних Донецької та Луганської областей Української держави здавна культурно, політично й економічно належала до українського простору. Адже протягом XVІ—XVІІ сторіч наші козаки здобули цю землю у боротьбі з кочовими народами Великого Степу, у військових сутичках з турецькими яничарами, московськими осадниками та донськими козаками. Заснування на Дикому Полі військово-господарських поселень українського козацтва пов’язане з відпливом сюди населення з Чернігово-Сіверщини внаслідок московсько-литовської війни 1500—1503 років.Історичні джерела переконливо свідчать: тоді в пониззі Дніпра воювали київські, черкаські та чернігівські козаки, певна частина яких відходила до району річок Кальміусу й Сіверського Дінця.

Детальніше: Донбас — давня козацька земля України!