Це може мати зворотний ефект

Коли три десятиліття тому холодна війна підійшла до розв'язки, Захід намагався стримати своє захоплення великодушністю. «Я не стрибав вгору і вниз Берлінською стіною», — сказав президент Джордж Буш-старший Михайлу Горбачову, останньому радянському лідеру, під час саміту на Мальті в 1989 році. Через кілька місяців держсекретар США Джеймс Бейкер запевнив Горбачова в Москві: «Якщо ми збережемо присутність у Німеччині, яка є частиною НАТО… юрисдикція НАТО не буде розширена… ні на дюйм на схід». Навіть коли 1991 року розпався Радянський Союз, прем'єр-міністр Великобританії Джон Мейджор повторив цю обіцянку. «Ми не говоримо про посилення НАТО», - сказав він.

Путін має рацію в одному: вільний, процвітаючий, демократичний сусід - загроза його автократичному режиму.

Минулого тижня діти кружляли на ковзанці неподалік офісу президента в центрі Києва, а туристи фотографувалися перед засніженими церквами з цибулинними банями. У магазинах, як зазвичай у цей час року, було повно людей, які скуповуються до Нового року і Православного Різдва. Аеропорти були переповнені.

Іншими словами, в українській столиці не відбувалося нічого незвичайного – нічого, окрім планів на випадок можливого вторгнення Росії. Ви не можете побачити їх з ковзанки, але понад 100 000 російських військовослужбовців зібрані навколо кордонів України разом зі зброєю, бойовою технікою, польовими шпиталями та чорноморськими бойовими кораблями.

Криза — це завжди ризик. І її фіналом може бути або крах, або поява нового шансу.
Трохи провокаційний футуролог і адепт технологічної сингулярності Реймонд Курцвейл дуже точно зауважив, що еволюційний процес має тенденцію прискорюватися, а його результати, за складністю та можливістю, — змінюються експоненційно. Те, що ми сьогодні спостерігаємо в питаннях розвитку міжнародних відносин на глобальному рівні, дозволяє екстраполювати його тезу й на цю сферу.