Російський політичний режим — це режим особистої влади або, як кажуть учені, персоналістська диктатура. Це означає, що всі важливі стратегічні рішення від імені держави приймає одна людина, яка перебуває на вершині «вертикалі влади», і що будь-які рішення інших політиків, які ця людина — Володимир Путін — розглядає як важливі, можуть бути заблоковані. Звісно, Путін не править один – це неможливо. Інші російські політики та чиновники теж мають владу. Однак її межі задані виключно бажанням верховного правителя.

Сонячного жовтневого ранку вищі керівники розвідки, військові та дипломати країни увійшли до Овального кабінету для термінової зустрічі з президентом Байденом. Вони прибули з високосекретним аналізом розвідданих, складеним із нещодавно отриманих супутникових знімків, перехоплених повідомлень та інформації від людей, у якому йшлося про військові плани російського президента Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну.

Протягом кількох місяців чиновники адміністрації Байдена з побоюванням спостерігали за тим, як Путін перекидає десятки тисяч солдатів та вишикує танки та ракети вздовж кордонів України.

Ось чому його країна становить таку загрозу для України, Заходу та його власного народу

У Москві зараз найважливіше те, що відсутнє. Ніхто не каже відкрито про війну в Україні. Слово заборонено, а розмови небезпечні. Єдиний слід бойових дій, що відбуваються за 1000 км на південь, - рекламні щити з портретами героїчних солдатів. І все-таки Росія перебуває у розпалі війни.

У Москві також немає смолоскипних маршів. Інколи можна побачити напівсвастику з літерою "Z", що символізує підтримку війни.