Автор: Олександр Пасхавер

Революція

У країні є невдоволення як владою, так і змінами, і воно зростає. Ми незадоволені тим, що ми не зростаємо, на відміну від сусідніх країн. Ми за останні три роки зубожіли. Ми незадоволені тим, що йде війна, що в нас є переміщені особи, що зростає злочинність. Ми незадоволені тим, що в нас у головах тривожна невизначеність. Деякі реформи не починаються, інші не закінчуються. У результаті ми вкрай розчаровані владою. Щоб мати якесь системне уявлення про те, чому так усе відбувається, треба сформулювати запитання, на які ми хочемо одержати відповіді. Може, не варто було починати? Чи був у нас вибір? Чи ми приймали рішення? Майдан розпочався з цілком конкретних речей. Зокрема, з того, що нам не дали можливості підписати документ, що тісніше пов'язує нас з Євросоюзом — політичною структурою Європи, а вилилося це в те, що для мене означає "вибір долі".

Детальніше: Вибір долі
 
Автор: Алла Дубровик-Рохова

Ерік Райнерт, один із кращих економістів світу, який доклав руку до успіхів Перу й Малайзії, працював з урядами 80 країн, а нещодавно був затверджений радником прем’єр-міністра Грузії, стверджує, що вільний ринок перетворить Україну на великого аграрія та країну емігрантів. В попередньому інтерв’ю, яке він дав минулого року «Дню», професор пояснив, як цього уникнути. («Ерік Райнерт — про те, чому українці забули, як це — бути багатими, і чим лікувати цю «амнезію», від 27 жовтня 2015 року). Цього разу ми поговорили з ним про те, хто, як і чому заважає українцям розбагатіти, і що ми маємо цьому протиставити.

Детальніше: Україна сьогодні – це Перу 1979-го
 
Автор: Олександр Крамар

Проросійські олігархи почали переконувати українців, що єдиний шлях до поліпшення життя — відновлення «розірваних» економічних зв’язків із РФ. Проте факти спростовують це. Можливо, вересень 2016 року буде визнано часом відкриття нового фронту в гібридній війні. Йдеться про старт потужної хвилі агітації за «відновлення економічних зв’язків із РФ» як нібито панацеї для України в нинішніх складних соціально-економічних умовах. Громадській думці активно нав’язується міф, що криза в економіці та падіння рівня життя спричинені переорієнтацією економіки України на Захід. В інформаційний простір вкидаються твердження, що втрата російського ринку зумовлена асоціацією з ЄС, що на європейському ринку в українських виробників немає шансів і переорієнтація на нього веде до посилення сировинності вітчизняної економіки.

Детальніше: Економічний контрудар. Хто лобіює співпрацю з Росією
 
Автор: Елла Лібанова

Наука визнає нерівність головною проблемою сучасності. Вона є чи головним чинником суспільної нестабільності: що вищою і різноманітнішою є нерівність, то вищі ризики соціальної напруги та соціального конфлікту. Ступінь нерівності та її суспільне сприйняття значною мірою віддзеркалює цивілізаційні орієнтації населення. Виокремлюється нерівність економічна, соціальна, політична і етнокультурна. Первинним видом найчастіше є економічна нерівність, найбільш очевидним проявом якої є нерівність за доходами. Вона зазвичай спричиняє нерівність у доступі до основних соціальних благ, ресурсів, до реалізації основних прав. Але і сама нерівність за доходами є наслідком інших видів і проявів нерівності. Відсутність можливості здобути якісну освіту прирікає дітей з бідних родин на нижчі шанси знайти прийнятну роботу і, зрештою, прирікає на бідування у вже дорослому житті.

Детальніше: Україна: глибина нерівності